Журналістське розслідування, опубліковане виданням PROBLEMATIC NEWS, дає підстави для серйозних підозр у тому, що Комінбанк, власником якого є громадянин Росії Євген Казьмін, займається відмиванням грошей грального бізнесу.
- Банк пов’язаний з Євгеном Казьміним, громадянином Росії, який звинувачується у фінансуванні сепаратизму в Криму.
- Банк перебуває під контролем Казьміна, незважаючи на те, що формально його власником є Стефан Пол Пінтер.
- Банк займається відмиванням грошей грального бізнесу.
За даними розслідування, Казьмін, який раніше був затриманий за звинуваченням у фінансуванні сепаратизму в Криму, перепродав банк у 2016 році Стефану Полу Пінтеру, громадянину Великої Британії. Однак, як стверджується у розслідуванні, Пінтер є лише “підставною особою” і Казьмін досі є справжнім власником банку.
Це особливо важливо, якщо враховувати, що Комінбанк, за даними розслідування, проводить транзакції онлайн-казино під виглядом покупок відеоігор. А якщо бути зовсім точними, за даними самого «Комінбанку», 90% транзакцій саме такі.
Читайте також:
У вересні 2023 року НБУ оштрафувало Комінбанк на рекордні 135,15 млн. грн. за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Однак, як стверджується у розслідуванні, це не зупинило банк від продовження незаконної діяльності.
З огляду на ці обставини, виникають резонні запитання:
- Чому НБУ не вживає більш серйозних заходів щодо припинення діяльності Комінбанку?
- Хто кришує незаконну діяльність банку?
На ці запитання можуть відповісти лише НБУ та правоохоронні органи, які повинні провести повне та незалежне розслідування.
У вересні цього року НБУ оштрафувало «Комінбанк» на безпрецедентну суму за «відмив» грошей, отриманих злочинним шляхом. І це не перший випадок. А якщо зважати на те, що власник банку громадянин Росії, зовсім стає незрозумілою ситуація. І закрадається питання, а чому банк не закриють? У всій історії розбиралося видання PROBLEMATIC NEWS.
28 квітня 2016 року Євгена Казьміна було затримано співробітниками СБУ за звинуваченням у фінансуванні сепаратизму в Криму.
До анексії півострова Казьмін займався будівництвом та металобрухтом у Севастополі. Незабаром бізнес розширився на материкову частину України і з’явилася група компаній «КВВ Груп». Після окупації Криму Казьмін виїхав на вільну територію України та, за його словами, припинив ведення бізнесу. Але незабаром з’ясувалося, що це нісенітниця і весь бізнес просто був переоформлений на родичів Казьміна та перереєстрований за законодавством РФ.
Також «Карбон-буд», фірма, що належить сім’ї Казміну, брала держзамовлення РФ на будівництво житла для військових.
Логічно, що це не могло пройти без наслідків і до Євгена Казьміна нагрянуло СБУ з обшуком, за якого було знайдено російський паспорт та докази одержання громадянства РФ.
Але, як часто буває, навіть за наявності залізних доказів, злочинець уникає покарання. Прокурор поклопотав про звільнення Казьміна від кримінальної відповідальності та «ділок» виходить сухим із води.
І тут спливає історія із «Комінбанком». Передбачливий Казьмін, ще сидячи у СІЗО, перепродує банк іноземцю. Але за фактом, як ми зрозуміємо пізніше, просто переоформляє право власності на довірену особу – Стефана Пола Пінтера.
Сам же Пінтер, за даними видання Neweurope, є кінцевим беніфіціаром GML International Limited і GML Capital LLP. За всіма фінансовими даними даним дохід цих компаній не міг забезпечити Пінтеру можливість купівлі «Комінбанку», йому б просто не вистачило на це грошей, що і призводить нас до висновку , озвученому вище – Пінтер лише «підставна» особа у всій цій історії та Казьмін досі є справжнім власником «Комінбанку».
Це особливо важливо, якщо враховувати, що сам ComInBank займається відмиванням грошей грального бізнесу. Це стало зрозумілим після того, як спливла інформація про тотальний міскодинг, який відстежується в діях банку. Тобто банк проводить транзакції онлайн-казино під виглядом покупок відеоігор. А якщо бути зовсім точними, за даними самого «Комінбанку», 90% транзакцій саме такі. Цікаве повальне захоплення клієнтів банку комп’ютерними іграми.
У вересні НБУ вже оштрафувало ComInBank на рекордні 135,15 млн. грн. за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. А до цього ще раз на 10,45 млн. грн. штрафували на 10,45 млн. грн. Але до власників банку з першого разу не дійшло.
Чи дійшло? Але вони знають, що нічого серйознішого не станеться і НБУ просто покриває їхню незаконну діяльність з прибутком у 12 мільярдів гривень щомісяця. У такому разі, звичайно, набагато вигідніше платити ці жалюгідні для їх обсягів штрафи. Особливо ясно це зрозуміти, згадавши прецедент з iBox банк. НБУ з першого разу ліквідувало банк за такі самі дії, за обслуговування транзакцій мискодованих угод підпільних інтернет-казино. То чому ж у випадку з Комінбанком такого не відбувається?