В російсько-українських відносинах відбувається грандіозний реванш Кремля

Зеленського втягують у багаторівневий діалог. Але позаяк цим діалогом управляє Кремль, результат, найімовірніше, буде не на користь України

Зрозуміло, добре, дуже добре і просто чудово, що обміняли полонених або, якщо говорити мовою російських документів — «утримуваних осіб». Ну і нічого страшного, що серед українських бранців дві третини — громадяни України, які, мабуть, якщо пощастить, стануть незабаром або «новими росіянами», або гумусом, якщо пощастить трохи менше. Юридична природа висилки громадян України в Росію, нехай навіть тричі проросійських, не цілком зрозуміла, але ж світ сповнений дивовижних речей, чи не так, друже Гораціо? І раз Кремль і Банкова погодилися на такі умови обміну, значить так тому і бути, пише у своєму блозі на сайті “Новое время” російський політолог Андрій Окара.

Хтось з коментаторів почав розвивати думку, що це, мовляв, перший масовий обмін полоненими не між Україною і ЛДНР, а між Україною і Росією (обмін Савченко був у форматі «одну на двох»), тому Донецька війна йде саме між Росією і Україною. Інші ж подію інтерпретують прямо протилежним чином: раз українців обміняли на українців, значить на Донбасі йде саме громадянська війна. Правда, чомусь всі полонені опинилися в російських в’язницях.

До речі, виникло відчуття, що Кирило Вишинський не дуже рвався до Москви і незабаром може повернутися назад до Києва. Але без нього «тріумфальне повернення наших хлопців» у Внуково більше скидалося на кадри з фільму «Холодне літо 53-го», тому без Кирила було ну зовсім ніяк не можна.

Але от про що ніхто не говорить і навіть не думає?

Зараз в російсько-українських відносинах відбувається грандіозний реванш Кремля, Смоленської площі (МЗС РФ) і деяких владних органів і навколовладних контор. Україну тупо обіграють. Точніше, обіграють не тупо, а дуже навіть гостро і витончено. І, якщо так піде і далі, це буде баскетбольний рахунок. І реванш може перетворитися на тріумф.

Отже, російська сторона досить ефективно починає використовувати ситуацію в Україні: «перезмінку» влади, тимчасову невиразність і непрофесійність нового політичного режиму. І ще цілком зрозумілі амбіції Зеленського стати Мойсеєм і Марусею-Богуславкою одночасно, тобто вивести з російського полону всіх полонених козаків. Рахунок між командами КДБ СРСР і КВН вищої ліги поки що не розгромний, але явно на користь перших.

Кремль намагається нав’язати Зеленському не якісь слова, думки або послідовність дій, а певний дискурс — модель опису та інтерпретації реальності. Там із задоволенням йдуть назустріч президенту України в його бажанні стати «миротворцем», «президентом Миру», «переможцем Війни» тощо. Об’єднання технологій «керованого хаосу», «рефлексивного управління», «гоп-стопу» і «розведення лоха на довірі» може принести Кремлю небачений раніше політичний результат.

Ось Зеленський вже радіє, що зроблено перший крок до миру з Росією і Путіним. Він — на крилах успіху, і в цей момент критичне мислення оголене, а то і зовсім відключається.

Здається, стає зрозумілим, чим відрізняється в концептуально-комунікативному відношенні діалог Кремля з Порошенком і з Зеленським — при поки що серйозній спадковості на основних позиціях в їх зовнішній політиці. З першим діалог апріорі був неможливий — були можливі лише два монологи суб’єктів, що не бажають чути один одного, з високохудожніми матюками в обидва боки.

Тепер же Зеленського втягують в багаторівневий діалог з Кремлем. Але оскільки цим діалогом управляє Кремль, а не президент України, а в українському владному середовищі зараз немає відповідних умільців рефлексивних інформаційно-психологічний воєн, результат, найімовірніше, буде на користь Кремля.

Порошенко був схожий на Хому Брута, який обвів себе крейдяним колом і не дивився в очі Вію. Зеленський в ці очі, схоже, вже заглянув або ось-ось загляне.

Загалом, в найближчі кілька тижнів відкривається найефективніший час для того, щоб «стара» романо-германська Європа і Росія уклали негласний пакт про вирішення «всім обридлого українського питання». Чому в історії було багато прикладів.

А саме:

1. Ще більше актуалізувати насправді безглузду риторику щодо Мінських угод і Нормандського формату, максимально підвищивши значимість цих факторів в очах «колективного Зеленського». Тут важливий процес, а не результат. Точніше, сам собою процес веде до вигідного для Кремля результату.

2. Нав’язати Зеленському, його оточенню і всім «зеленим» уявлення про можливість «конструктивних» і «взаємовигідних» переговорів з Кремлем.

3. Після розведення військ на Донбасі почати «впихати невпихуєме» (ЛДНР) назад в Україну, нехай навіть на менш жорстких для Києва умовах, ніж прописано в Мінських угодах.

4. Змінити рівень жорсткості риторики щодо Криму не тільки в діалозі з Європою, але й у діалозі з Україною Зеленського: замість «ми не торгуємо нашою политою кров’ю російських людей землею», «Крим — це навіки Росія» на «на цей момент розгляд цього питання, на жаль, не видається можливим, тому давайте залишимо його за дужками — хоча б на найближчий час».

5. Розглянути питання про зменшення і обмеження санкцій тиску — аж до скасування секторальних санкцій. Чому Європа (ЄС) буде аплодувати стоячи. Більш того, саме Європа стане союзником Росії в питанні тиску на Зеленського. І, загалом-то, вже стає.

6. Змінити риторику щодо всього комплексу питань війни і миру. Діяти методами НЛП і «рефлексивного управління», підсовуючи Зеленському помилкові цілі, помилкову шкалу цінностей, хибні орієнтири і «терези» з фальшивими гирями.

Російська дипломатична школа, дипломатична традиція Росії і тактика ведення публічних і непублічних переговорів — це не порожній звук. Це багатовікова практика, це десятки «лайфхаків», це переконаність у власній історичній правоті, оперування «есхатологічним цілями» і «великими смислами».

Цікаво, що зможе протиставити цьому розкішному інструментарію впливу нова українська еліта, деякі представники якої мають унікальний професійний досвід роботи весільними фотографами, дитячими аніматорами та сценаристами заводних кінокомедій?

У Росії поки що сподіваються, що новою постановкою недавніх коміків стане трагедія.

Втім, у самих коміків поки що залишаються всі шанси обдурити російські очікування і перетворити трагедію, що насувається, на містерію або фарс. Загалом, нудьгувати не доведеться.

 

Андрій ОКАРА

Додайте свій відгук

Next Post

Лидер болгарского движения "Русофилы" Малинов, которому Путин лично вручил орден, задержан по подозрению в шпионаже

Вт Вер 10 , 2019
Болгарские правоохранители в рамках дела о шпионаже задержали руководителя организации “Русофилы” Николая Малинова, которого в мае 2019 президент РФ Владимир Путин наградил орденом Дружбы. Переглядів: 2 492 Читайте також:Письмові переклади документів в бюро перекладівПисьмові переклади документів"Їхати, а не шашечки": США чекають результатів, а не "процесу боротьби з олігархами"Страшна помста Кремля БайденуЕкстреміст […]