Урологічні захворювання

Причини

До розвитку урологічних хвороб можуть призвести такі фактори:

• інфекції. Патогенні мікроорганізми потрапляють до органів сечовидільної системи ззовні або інших органів тазової області. Ризик зараження підвищується за слабкого рівня гігієни, невпорядкованих статевих контактах, різних медичних маніпуляціях, стійких хронічних запаленнях.
• Ослаблення імунної системи. Падіння захисних сил організму дає «зелене світло» найрізноманітніших інфекційних процесів, у тому числі урологічних.
• Малорухливий спосіб життя. Порушується кровообіг в органах тазу, виникає застій крові, лімфи, що створює сприятливе середовище для патогенних процесів.
• Погане харчування, постійні стреси – послаблюють імунітет, утворюють дефіцит харчування.
• Переохолодження. Різка зміна температур може спровокувати гостре запалення та загострення вже наявних хронічних процесів.
• Несприятлива спадковість. Ряд захворювань передається у спадок.

Симптоми урологічних захворювань

Урологія займається лікуванням всіх органів сечовидільної системи та зовнішніх статевих органів у чоловіків. Прояви захворювань при цьому багато в чому схожі, тому потрібна ретельна діагностика.

Перелік симптомів:

• дискомфорт при сечовипусканні – свербіж, печіння, різь, болючість;
• болі в зонах проекції сечовидільних органів – в області попереку, живота, статевих органів (можуть бути тягнуть, ниючий, різкий, колючий);
• наявність сторонніх включень у сечі – крові, слизу, гною;
• часті позиви до сечовипускання, іноді помилкові;
• поява висипань і почервоніння на зовнішніх статевих органах;
• неприємні відчуття під час статевого акту;
• ослаблення потенції у чоловіків

Основні види урологічних захворювань

Серед загальної маси урологічних патологій слід виділити дві основні групи: загальні та специфічні. Загальні урологічні захворювання характерні для обох статей, але через особливості будови сечовидільної системи найчастіше виявляються у жінок. Найпоширеніші у цьому списку:

• пієлонефрит – неспецифічне запалення бактеріальної природи з ураженням чашок, балій та паренхіми нирок (співвідношення жінки/чоловіка – 6:1);
• цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура (жінки/чоловіки – 30:1);
• уретрит – запалення стінки сечівника (у обох статей зустрічається приблизно однаково);
• енурез (нетримання сечі) – носії захворювання найчастіше діти (90% випадків), а також люди похилого віку старше 65 років (63% з них – жінки);
• мочекам’яна хвороба.

У чоловіків зустрічаються такі хвороби:

• простатит;
• гіперплазія простати;
• баланопостит;
• фімоз та парафімоз;
• різні варіанти гіпоспадії (діагностують та лікують переважно у дитячому віці).

Окремо варто виділити онкологічні захворювання, які здатні вражати будь-яку ділянку сечостатевої системи: нирки, сечовий міхур, простату (у чоловіків).

Лікування урологічних захворювань

Методи терапії підбирають лише після ретельної діагностики та з’ясування причин захворювання. В арсеналі лікарів-урологів числяться консервативні методи (медикаментозне лікування, фізіотерапія) та хірургічні втручання.

Застосовуються такі групи лікарських засобів:

• знеболювальні – знімають больовий синдром;
• протизапальні – усувають ознаки запалення (підвищення температури, гіперемію);
• діуретики – покращують відтік сечі та запобігають її застійу;
• антибіотики місцевої та системної дії – діють безпосередньо на інфекційного збудника;
• засоби для покращення мікроциркуляції крові – стимулюють крово- та лімфоток, покращують харчування та оксигенацію тканин;
• імуностимулятори та імуномодулятори – необхідні для зміцнення імунної системи;
• вітамінні препарати – невід’ємні учасники різноманітних біохімічних процесів у організмі.

Фізіотерапія посилює дію лікарських препаратів, прискорює загоєння тканин після операції, підвищує захисні та регенеративні здібності організму. Затребувані методи:

• електрофорез – стимулює обмінні процеси, прискорює доставку лікарських засобів до зони впливу;
• магнітотерапія – покращує харчування та оксигенацію тканин, запускає відновлювальні процеси;
• ампліпульс – покращує кровопостачання, має протизапальний, знеболюючий ефект;
• лазерне випромінювання (зокрема ВЛОК) – усуває основні ознаки запалення;
• лазерно-вакуумний масаж – відновлює циркуляцію крові, запускає процеси регенерації.

Хірургічне втручання використовують при фізичних травмах, онкологічних захворюваннях, наявності вроджених дефектів, хронічних запалень із рубцюванням тканин та утворенням некротичних ділянок. Операція є крайнім засобом і застосовується лише тоді, коли консервативна терапія неспроможна усунути проблему.

Серед затребуваних хірургічних процедур можна виділити:

• операції усунення нетримання сечі – імплантація штучного сфінктера, слінгові операції;
• хірургія нирок – нефростомія, нефроектомія;
• трансплантація нирок;
• хірургія сечового міхура – цистостомія (троакарна, відкрита);
• реконструктивні операції після видалення сечового міхура тощо.

Довідка! Багато видів операцій проводять методами ендоскопії та лапароскопії – з мінімальним ушкодженням тканин. Використання спеціальної техніки усуває ризик кровотеч, значно скорочує реабілітаційний період, демонструє естетичніший зовнішній вигляд і мінімум шрамів.

Чимала частина урологічних операцій пов’язані з корекцією органів чоловічої статевої системи. Серед них:

• хірургічне усунення гіпоспадії з відновленням недостатньої частини уретри;
• циркумцизіо (обрізання) – з релігійних причин чи усунення фімозу статевого члена;
• хірургія простати;
• судинна хірургія під час лікування варикоцеле тощо.

Профілактика

Для запобігання хворобам сечостатевої системи достатньо дотримуватися наступних рекомендацій:

1. Ретельно дотримуйтесь правил інтимної гігієни – щоденні підмивання теплою водою та зміна нижньої білизни є обов’язковою нормою для підтримки здоров’я сечовидільної та статевої систем. Щоб не порушувати кислотно-лужний баланс слизових тканин, користуйтеся спеціальними засобами інтимної гігієни з гіпоалергенним складом.
2. Не допускайте переохолодження – одягайтеся за погодою, особливу увагу приділяйте області попереку.
3. Носіть одяг, що дихає, не втягуйте область таза вузькими джинсами і жорсткими поясами – порушення струму крові провокує кисневе голодування тканин.
4. Дотримуйтесь здорового раціону харчування – регулярне заповнення потреби організму в поживних та біологічно активних речовинах є необхідною умовою для нормальної роботи. При схильності до урологічних захворювань із раціону слід виключити гостру та копчену їжу, алкоголь.
5. Практикуйте помірні фізичні навантаження – вони запобігають застою крові в органах тазу.
6. Утримуйтесь від невпорядкованого статевого життя, особливо з незахищеними статевими контактами. Відмова від презервативів при сексі з малознайомим партнером може призвести до неприємних наслідків.
7. Регулярно заповнюйте водний баланс організму – нестача води сприяє застою сечі, активному розвитку інфекційних збудників та збою мінерального обміну з утворенням каменів. Добова норма для дорослої людини в середньому становить 1,5-2 літри чистої негазованої води.
8. Намагайтеся уникати тривалих стресів та фізичних навантажень – робота на знос послаблює захисні сили організму.
9. Регулярно проходьте профілактичні огляди з повним набором лабораторної та інструментальної діагностики – це дозволить виявити патологію на ранніх стадіях та призначити відповідне лікування.
10. При схильності до захворювань сечовидільної системи періодично приймайте рослинні уросептики – профілактичні препарати на основі фітозбору. Вони м’яко відновлять роботу системи виділення, зміцнять імунітет і запобігають розвитку інфекції.

І, найголовніше, вчасно лікуєте будь-які запальні процеси в організмі. Недоліковані захворювання здатні стати джерелом хронічних запалень, у тому числі органів сечостатевої системи. Щоб не допустити серйозних ускладнень, своєчасно звертайтеся до лікаря та не лінуйтесь пройти повний курс лікувальних заходів.