Оподаткування та ревальвація знищать і так зазнає збитків металургійну промисловість.
Зовнішня кон’юнктура — падіння світового попиту і жорстка конкуренція за решту ринки між виробниками — в сукупності з непередбачуваною внутрішньої податковою політикою і девальвацією гривні призвели до масштабної кризи у вітчизняній металургійній галузі. Цей рік Україна завершить із найгіршими виробничими показниками за весь час незалежності, заявили в найбільшому галузевому об’єднанні “Укрметалургпром”.
Звернення металурги опублікували 6 грудня через три дні після того, як Верховна Рада прийняла в першому читанні податковий законопроект No1210.
Ним передбачається підвищення акцизу на видобуток залізорудної сировини (ЗРС) для гірничо-збагачувальних комбінатів, що вкрай стурбувало представників гірничо-металургійного комплексу. Подібна практика у світі не використовується, відзначають металурги, і закликають державу підтримати, а не посилювати й так незавидне їх положення. Влада наполягає на тому, що одна з найбільш дохідних частин українського бізнесу повинна поставляти більше доходів до бюджету.
Читайте також:
\Експерти побоюються, що скорочення виробництва може привести до остаточної втрати зовнішніх ринків і, як результат, деградації всієї галузі. На сьогодні ряд українських заводів уже частково або повністю зупинили виробництво, а інші знаходяться на межі цього, відзначається в заяві “Укрметаллургпрома”.
Причини кризи металлопрокату
Зафіксоване в цьому році 5% падіння української промисловості особливо сильно виразилося в металургії, яка становить 12% українського ВВП. Згідно з даними “Укрметаллургпрома”, українські підприємства за грудень 2019 року випустять на 42% менше набула широкого вжитку відносно аналогічного періоду за 2016.
Головна причина кризи на металопрокат в Україні полягає в суттєвому скороченні світового попиту на металургійну продукцію. Згідно з прогнозами, наведеними фахівцем GMK Center Андрієм Тарасенко, за підсумками періоду очікується скорочення споживання в усіх ключових (близько 60% продажів) для орієнтованої на експорт української промисловості регіонах: на Близькому Сході й Північній Африці (регіон MENA) – на 7%, в Європі, за даними Eurofer на 3,1%, в Туреччині — на 20%.
Крім того, в цьому році для української продукції був закритий ринок Єгипту, на який вітчизняні підприємства, в основному “АрселорМіттал Кривий Ріг” і Дніпровський металургійний завод, поставляли напівфабрикати в кількості до мільйона тонн.
“Швидко знайти ринок, який зміг би поглинути такий значний обсяг складно. Зараз реалії такі, що якось тільки будь-якої експортер намагається вивести свій продукт на ринок, до нього відразу ж застосовуються протекціоністські заходи, проводяться антидемпінгові розслідування”, – пояснює експерт GMK Center.
Додаткові складнощі також викликав дисбаланс між цінами на залізну руду і металобрухт на користь останнього: даний фактор визначив цінову перевагу турецьких електросталеплавильних заводів, які, на відміну більшості українських підприємств, в якості сировини використовують як раз металобрухт. Підвищення акцизу на видобуток залізної руди ризикує ще сильніше посилити відставання вітчизняних підприємств від конкурента.
До подорожчання вартості даної сировини привели й геополітичні фактори. Зокрема, обмеження на постачання вугілля і коксу з Росії, яка є основним постачальником коксівного вугілля на український ринок.
Раніше ускладнив відвантаження металургійної продукції на зовнішні ринки з України також керченський конфлікт.
Разом зі скороченням продажів і очікуваним збільшенням податкового тягаря, українські металурги вже відчули збільшення виробничих витрат: тарифи на свої послуги підвищують в “Укренерго”, “Укрзалізниці” і в НКРЕКУ на транспортування газу.
Як з цим боротися
Наведені “Укрметаллургпромом” цифри й прогнози хоч і звучать катастрофічно, проте, цілком укладаються в сьогоднішню світову кон’юнктуру.
Про закриття частини потужностей у зв’язку з низьким попитом на азіатських ринках недавно заявили в японській компанії Nippon Steel, а на іншому кінці Євразії, яке збанкрутувало італійське підприємство Ilvo вирішили реанімувати за допомогою викупу частини його акцій державою, всупереч несхваленню таких протекціоністських практик з боку Євросоюзу.
За словами Тарасенко, більшість світових металургії, працюючи в таких же складних умовах, як і Україна, проте, мають важливу перевагу — місткий внутрішній ринок. В умовах ускладнення ринкової ситуації це має вирішальне значення.
Наприклад, зростання російського виробництва, очікуваний за підсумками цього року, також забезпечується внаслідок розвитку інфраструктурних програм, будівництва високошвидкісних залізниць і житлових комплексів. В Україні ж, навпаки, як розповів представник GMK Center, за підсумками року очікується зниження внутрішнього споживання металопродукції від 0,5% до 1%.
Автор: Дмитро Кругликов