‘ПЕС’ — мій дім для собак і котів

Мене звати Ольга, і вже багато років моє життя нерозривно пов’язане з тваринами. Ще змалку я мріяла мати власний простір, де собаки й коти почуватимуться так само добре, як удома. І ця мрія поступово втілилась у життя — так з’явився мій зооотель для тварин ‘ПЕС’, маленький, але дуже душевний світ для хвостатих гостей.

Я добре знаю, наскільки важливо для господарів відчувати спокій, коли вони залишають улюбленців. Адже собака чи кіт — це не просто тварина, а член сім’ї. Тому моє завдання — зробити все, аби господар не хвилювався, а хвостик був щасливим і задоволеним.

Як усе відбувається в нашому готелі

Коли господар вперше привозить свого собаку чи кота, у нього зазвичай помітно тремтять руки. Люди хвилюються, чи звикне тварина, чи не буде сумувати, чи добре її нагодують. А я завжди кажу: “Не переживайте, тут ваш улюбленець отримає турботу, любов і комфорт, ніби вдома”.

Привітання

Ми знайомимося з гостем поступово. Я даю час обнюхати простір, показую мисочки з водою, іграшки. Якщо це собака — виходжу з ним на подвір’я, щоб він одразу відчув запах трави, почув спів птахів. Коти зазвичай обережніші: їм потрібен час, щоб роздивитися кімнату, знайти своє місце.

Розміщення

У нас є кілька варіантів:

1. Маленький вольєр для собачок, які люблять затишок.
2. Великий вольєр для активних псів, яким потрібен простір.
3. VIP-кімната — для особливо вибагливих чи сімей із кількох тварин.
   Для котів — трярусні клітки з поличками для стрибків або ж окремі тихі кімнати.

Режим дня

Ми дотримуємося звичного графіка:

-ранковий вигул,

-сніданок,

-час для ігор і спілкування,

-денний відпочинок,

-вечірній вигул та вечеря.

Я завжди прошу господарів розповісти, що любить їхній улюбленець: які ласощі, які іграшки, як він звик спати. Це допомагає зробити перебування максимально комфортним.

Трохи про мене

До відкриття готелю я довго займалася розведенням собак і виставкою діяльністю. Я не остання людина у кінології: багато років спілкувалася з професійними заводчиками, суддями, брала участь у міжнародних виставках. Це дало мені не лише знання про різні породи, їхні характери й потреби, а й колосальний досвід спілкування з тваринами.

Я знаю, як легко хвилюються й люди, і їхні вихованці. І тому створила такий простір, де обидві сторони почуваються в безпеці.

Історії з життя готелю

Щоб ви зрозуміли атмосферу в нашому зооотелі «ПЕС», хочу поділитися кількома історіями.

Джек-рассел тер’єр Ларс

Ларс — маленький ураган на чотирьох лапах. Господарі привозять його, коли їдуть у відрядження чи на відпочинок. Першого разу хвилювалися так, що дзвонили мені щогодини. Але вже за день я надіслала відео, де Ларс ганяє м’ячик по кімнаті з таким щасливим виглядом, що всі їхні сумніви розвіялися.

Джек-рассели — неймовірно активні собаки. Їм потрібно бігати, стрибати, тренувати розум. У нас Ларс має достатньо простору для цього: вранці ми граємо у фрісбі, вдень він тренується діставати ласощі з інтерактивних іграшок, а ввечері спокійно засинає.

Абіссинський кіт Луї та бурма Бейліс

Це брати по духу, хоч і різних порід. Вони живуть в одній родині й завжди приїжджають разом. Господарі одразу попросили для них Віп-кімнатуу, бо ці два розумники не терплять обмежень.

Абіссинці, як Луї, — дуже грайливі й рухливі. Він досліджує кожен куточок кімнати, стрибає на полиці, уважно спостерігає за всім. Бейліс — бурма — навпаки, справжній філософ. Йому важливіший контакт з людиною: він любить сидіти на руках, муркотіти й дивитися прямо в очі.

Разом вони утворюють ідеальний дует. Луї заводій, Бейліс спокій. У нашій VIP-кімнаті для них достатньо місця, аби і побігати, і поспати разом на м’якому диванчику. Господарям я регулярно надсилаю фото й відео, де ці двоє то грають у «доганялки», то сплять, обійнявшись.

Чому важливо мати такий готель

Багато хто запитує: “А навіщо взагалі зооготель? Хіба не можна залишити тварину вдома з кимось із друзів?”
Можна. Але не завжди у друзів вистачає досвіду, терпіння чи часу. Собака може тужити без прогулянок, кіт — без спілкування.

У нашому готелі я гарантую:

1. Любов і турботу. Я дійсно люблю кожного гостя.
2. Безпеку. Територія закрита, тварини під наглядом.
3. Звичний режим. Годування й прогулянки відбуваються так, як звик улюбленець.
4. Фото- та відеозвіт. Щоб господар бачив, що все гаразд.

Щоденне життя у “ПЕС”

Вранці наш готель прокидається від гавкоту та муркотіння. Собачки вже чекають вигулу, коти потягуються у своїх кімнатах. Я починаю день з того, що роздаю всім воду й перевіряю, хто як спав. Потім — свіже повітря, рух, ігри.

Опівдні настає час спокою. Більшість собак засинають після прогулянки, коти дрімають у затишних куточках. Я в цей час прибираю, готую їжу.

Увечері знову рух, спілкування, ігри. Деякі собаки обожнюють приносити м’ячик, інші просто сидять поруч, дивлячись у очі. Коти, як правило, активізуються саме ввечері: стрибають, граються, ганяють іграшкову мишку.

Теплі слова наостанок

Мій зооотель ПЕС — це не бізнес у класичному сенсі. Це місце любові, де тварини отримують турботу, а господарі — спокій. Я пишаюся тим, що маю змогу робити щасливими і людей, і їхніх улюбленців.

Коли я дивлюся на щасливого Ларса, який знову мчить за м’ячем, або на Луї й Бейліса, що сплять удвох, я розумію: я все роблю правильно.

Бо головне — щоб хвостики були щасливі.