Шлюбний договір, також відомий як договір про подружжя або шлюбні угоди, є письмовою угодою між подружжям, яка визначає права, обов’язки та відповідальність кожного з партнерів у шлюбі. Ось деякі з основних причин, для яких пари можуть вирішити укласти шлюбний договір:
- Фінансова організація: Шлюбний договір може визначити, як будуть поділятися майном, фінансами, боргами та іншими фінансовими аспектами в разі розлучення або розлучення. Це може допомогти уникнути незгод у майбутньому.
- Спадщина: Для партнерів, які мають значний спадок або бажають забезпечити спадкоємців, шлюбний договір може регулювати, який майноєм має бути вважаний окремим від спільного майна подружжя.
- Захист бізнесу: Якщо один з партнерів має власний бізнес, шлюбний договір може визначити, як цей бізнес буде розділятися в разі розлучення. Це може захистити бізнес від потенційних збитків у разі негативних подій в особистому житті.
- Питання дітей: Договір може включати положення щодо виховання та підтримки дітей у разі розлучення або розлучення, що може зменшити можливі конфлікти.
- Визначення ролей та обов’язків: Шлюбний договір може встановити очікування та обов’язки кожного з партнерів у шлюбі, що може допомогти уникнути непорозумінь у майбутньому.
- Наявність попередніх зобов’язань: Якщо один або обидва партнери мають попередні зобов’язання (наприклад, аліменти або інші фінансові зобов’язання), шлюбний договір може визначити, як ці зобов’язання будуть впливати на подружжя.
- Контроль над нерухомістю: Договір може включати умови щодо того, як будуть вирішуватися питання, пов’язані з нерухомістю, яка належить одному з партнерів до шлюбу.
Важливо зазначити, що шлюбний договір може бути корисним для пар, які бажають мати більшу контрольованість над фінансовими, юридичними та особистими аспектами свого шлюбу. Однак він не є необхідним для кожного подружжя, і його укладання зазвичай вимагає певних правових консультацій та розгляду законів країни, де відбувається шлюб. За консультацією ви можете звернутись до досвідчених спеціалістів нашої компанії в галузі сімейного права за посиланням https://gracers.com/praktuku/simeyne-pravo/
Україна ратифікувала Гаазьку конвенцію про право, застосовне до шлюбних угод 1978 року, яка встановлює правила для визнання та застосування шлюбних договорів між державами-учасницями конвенції. Проте, внутрішні аспекти шлюбних договорів, які стосуються фінансів, майна, дітей та інших питань, переважно регулюються законодавством України. Основним законодавчим актом, який визначає правила для шлюбних договорів в Україні, є Сімейний кодекс України.
Згідно зі Сімейним кодексом України (стаття 11), шлюбні договори є дозволеними в Україні і можуть містити положення про:
- Майно: В шлюбному договорі можуть бути визначені правила щодо розподілу спільного майна, а також розмір окремого майна кожного з подружжя у разі розлучення або розлучення.
- Аліменти та підтримка: Шлюбний договір може містити умови щодо підтримки одного з партнерів або дітей у разі розлучення або розлучення.
- Права та обов’язки стосовно дітей: Договір може встановлювати правила для виховання, підтримки та інших аспектів стосовно дітей.
- Бізнес та фінанси: Договір може регулювати відносини щодо бізнесу, фінансових питань та інших аспектів, які стосуються подружжя.
Важливо зауважити, що шлюбний договір має бути укладений письмово та підписаний обома партнерами. Також, для визнання його законним та дійсним, рекомендується отримати консультацію від юридичного фахівця або нотаріуса, який має досвід у сімейних питаннях та знання законодавства України.