Єрмак і Гетманцев дарма вигадують “ознаки олігарха” для антиолігархічного закону – США вимагає звільнення влади від незаконного впливу третіх осіб, а не “полювання на колективно призначених олігархів”.
—
Блінкен сьогодні на пресконференції в Києві про предмети обговорення з Зеленським: “Ми обговорили питання євроатлантичного шляху України, а також ту роботу, яку проводить країна для просування реформ і викорінення корупції. Ми говорили про реформи та реформування інституцій. Є дуже багато сил, які виступають проти реформ і боротьби з корупцією. До них належать зовнішні сили, такі як Росію, та внутрішні – олігархи та потужні особи, які переслідують власні інтереси незаконними методами”.
—
Тобто, як я й казав, питання зовнішньої підконтрольності влади і корупції (котра точно не зменшилась за Зекоманди: і масштаб, і разові суми хабарів) – головні в діалозі з Білим домом. При тому Байдена цікавить реальний стан речей, а не номінальна “активна боротьба”.
Зверніть увагу на формулювання: “олігархи ТА ПОТУЖНІ ОСОБИ, ЯКІ ПЕРЕСЛІДУЮТЬ ВЛАСНІ ІНТЕРЕСИ НЕЗАКОННИМИ МЕТОДАМИ”. Тобто, казочка про білого бичка – демонстративно опрацьовуваний “закон про олігархів”, ще демонстративніше наморщені лоби Зекоманди в спробах “сформулювати ознаки олігарха”, – це все не спрацює, бо не цікавить США.
Їх цікавить конкретний результат: виведення української влади з-під контролю третіх осіб і агентів Кремля. А також забезпечення ситуації, коли надану Конгресом допомогу – що фінансову, що технічну – не буде розікрадено і перепродано через корупційні схеми держчиновниками. США вистачило історичних прецедентів надання допомоги іншим країнам, щоб зрозуміти єдиний дієвий формат взаємодії з корумпованою країною, якщо цього все ж вимагають стратегічні інтереси Америки.
І заява Блінкена ще раз підтвердила, тепер вже публічно: Зеленський не побачить Байдена, доки Байден не бачитиме реальних результатів виконання його вимог, а не демонстративні публічні “танці” без практичних наслідків і без змін ситуації.
Олексій Голобуцький